Середа, 03.06.2020, 22:15

Вітаю Вас Гість | RSS


11:34
Перший зимовий похід армії Української Народної Республіки

 

Перший зимовий похід — таку назву отримав партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами Червоної та Добровольчої армій. Це був єдиний варіант зберегти як саму армію та її дух у той час, як Головний Отаман Петлюра із штабом перебував у Варшавi, так і присутність української армії на окупованій території, що для населення мало неабияке значення. «Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з’явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування. Мертвець воскрес і на «живих людей» напав жах, котрий неминуче гнав їх до якоїсь прірви, де вони мусили знайти собі смерть», - писав про похід один з його учасників, генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник.

Похід тривав рівно п’ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років. Учасники походу подолали 2500 кілометрів Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською, Вінницькою областями, провівши понад 50 успішних боїв.

6 грудня 1919 р. на військовій нараді у Новій Чорториї було остаточно вирішено здійснити боєздатними частинами армії УНР партизанський рейд тилами денікінців. У поході тилами більшовиків і денікінців взяло участь близько 5000 осіб. Проте сам бойовий склад частин нараховував 2000 багнетів, 1000 шабель та 14 гармат. 50 % загальної кількості складали штаби частин, нестройові частини, обози.

Перед походом армію поділили на чотири збірні групи:

  • Запорізька збірна група, або Запорізький корпус, з усіма частинами, що до нього раніше входили, за винятком Гайдамацької бригади Волоха, яка перейшла на бік Червоної армії.
  • Київська збірна група, що складалася з 5-ї та 12-ї Селянських дивізій, полку Морської піхоти, частин Залізної дивізії та залишки Корпусу Січових стрільців.
  • Волинська Збірна група, що складалася з 1-го збірного полку (до складу якого входили й рештки Північної дивізії), 2-го збірного пішого полку, решток 2-ї дивізії («Запорізької Січі»), 4-го полку сірожупанників (походженням з 4-ї дивізії сірожупанників), 2-го кінного полку ім. М. Залізняка, кінного полку ім. Гетьмана Мазепи та Волинської гарматної бригади, що утворилась з решток гарматних частин згаданих вище 3-х дивізій.
  • 3-тя Стрілецька дивізія, або група, до складу якої входили частини тієї ж 3-ї стрілецької дивізії та Спільна Юнацька школа.

Українська армія Зимового походу складалась із:

За весь рейд запіллям ворога пройдено 2500 кілометрів, проведено понад 50 успішних боїв.

Стратегічне значення Зимового Походу можна коротко звести до таких пунктів:

  1. Армія, якій загрожувало цілковите знищення, не лише була збережена, а й виконала намічену операцію; дух війська, пригноблений невдачами осені 1919 року, знову піднявся.
  2. Зимовий Похід пришвидшив ліквідацію Добровольчої армії Денікіна.
  3. Завдяки Зимовому Походові в українській державності не було перерви між роками 1919 і 1920. Елементи державності — влада, населення, територія — всі ці 5 місяців були в руках Української Народної Республіки — в різний час, в різних місцях, але все на території України.
  4. Існування армії Зимового Походу уможливило українській делегації у Варшаві твердіше ставитися до свого польського контр-партнера, ніж коли б уряд український не мав жодної збройної сили.
  5. Зимовий Похід спричинився до значного піднесення національної свідомості серед широких мас українського населення. Завдяки Зимовому Походові т. зв. «білий рух» був остаточно скомпрометований. Українське населення остаточно пізнало всю облуду тих гасел, що їх несла армія Денікіна. Українські частини населення зустрічало з радістю, як своє військо і свою владу.
  6. Це піднесення національної свідомости було настільки сильне, що і більшовикам довелося змінити свою тактику. Коли в році 1919 вони йшли в Україну, то йшли як інтернаціоналісти, з повною неґацією кожних проявів національного почуття. Портрети Шевченка нищили, українську мову вважали ознакою контрреволюції. У 1920 році Нарком військових справ видав свій відомий декрет, в якому наказував цілком інакше ставитися до українського населення. Власне, з цього часу починається НЕП в національному питанні, що провадив до так званої «українізації». Більшовики побачили, що потрібні інші методи боротьби, ніж заборона і нищення. Послаблення тиску на українство в результаті спричинило спонтанний розвиток української культури, що носить назву українського відродження 20-тих років.
  7. Нарешті, Зимовий Похід створив і залишив назавжди традиції української збройної боротьби в запіллі ворога, традиції, що чверть віку пізніше воскресли в ділах і чинах різних повстанських груп в Україні.
Переглядів: 105 | Додав: kravchenkotraid | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]